Вараш Новини улюбленого міста
Всеукраїнська інформаційна кампанія «Пліч-о-пліч» спільно з VARASH.INFO розповідає історію Олени Шаповал, яка займається волонтерством у якості менеджерки проєкту з арттерапії для дітей-ВПО «Усміхатися, а не боятися». В рамках проєкту дітям, що врятувалися від війни, надають психологічну підтримку за допомогою арттерапія. Це заняття з малювання олійними фарбами та кавою, музикотерапія, ігротерапія, психологія. Всі заняття направлені на виявлення емоцій дітей, розпізнавання їх та зменшення негативних емоцій.
«24 лютого ми в Харкові прокинулися десь о 4:20 і я почула бомбардування, які почалися. Харків дуже сильно обстрілювали в перші дні. 1 березня на Харків на головну площу скинули авіабомбу. Залишитися в місті не можна було. Коли з’явилася можливість разом з волонтерами виїхати, я скористалася», — розповідає Олена Шаповал.
«Коли я приїхала до Луцька, моя перша мета була тут щось знайти та щось робити. Тому, що, якщо я не можу працювати там, я повинна працювати тут. Отак ми зібралися командою з членами «Ротарі-клубу», подумали, що ми можемо робити. І з цього вже виросла така квітка-семибарвниця — великий проєкт «Усміхатися, а не боятися». Головна мета якого – надання психологічної та арттерапевтичний допомоги дітям, які виїхали з окупованих чи з територій активних бойових дій. Я бачила дітей, які їхали сюди до міста, і бачила очі цих дітей. Дуже хотілося допомогти їм. Вирішили, що цей проєкт — це те, що зараз дуже потрібно людям. Особливо дітям, які пережили страхіття війни. Я бачила результати того психологічного стану, в якому перебували наші маленькі діти на початку і в кінці. Вони приїхали з різних місць і їм дуже було складно знайти спільну мову. Вони були замкнені. І я була дуже рада, що наприкінці проєкту це була вже одна родина. Для мене це головне досягнення проєкту. Вони знайшли друзів у той час, коли війна змусила їх переїхати. Найтяжче на сьогоднішній час — це те, що немає поруч близьких людей. І це найважче, мені здається, для кожного українця зараз, коли сім’ї роз’єднані», — каже Олена.
«Коли Україна переможе, я думаю, що у мене буде дуже багато сліз радості. Радості, від того, що нарешті зустрінуться сім’ї один з одним. Ми нарешті зможемо обійняти один одного. Всі, хто був змушений тимчасово роз’їхатися. Я приїду до Харкова, до своїх близьких та буду відбудовувати своє місто», — підсумовує Олена.
