Home / Регіональні новини / “Укрзалізниця” судиться за землю з жителями району

“Укрзалізниця” судиться за землю з жителями району

Усе почалося з того, що у часи приватизації один чоловік купив у Рафалівці колишнє «Заготзерно», тобто приміщення Рафалівського хлібоприймального пункту. Яким чином він його придбав, ми не цікавимося. А от як він надумав його продати – тут стався конфуз.

Виявилося, що приміщення його, але стоїть колишнє «Заготзерно» на землях «Укрзалізниці». І ці землі займають усю площу від автодороги Полиці – Суховоля до асфальтної дороги, що веде до нижнього складу Рафалівського ЛПК. І всі будинки, житлові та складські приміщення попід залізницею теж розташовані на землях колійників.

Робив той чоловік документи, робив, а узгодження проекту землеустрою залізничники не підписали. Навпаки: вислали своїх землевпорядників виясняти, що за сир-бор. Так і постало земельне питання між сільськими радами і залізницею від Києва до Львова. І в багатьох жителів району така спірна ситуація із залізничниками, як у цього чоловіка…

Питання землі у всі часи стояло дуже гостро. У нашому районі в 1993 році розпочалося розпаювання колгоспних земель, і селяни вперше одержали право реально мати свою частку (пай), зароблену в колективній артілі. Ці колгоспи та радгоспи по декілька разів змінювали свої вивіски та назви, але президентський Указ Леоніда Кучми залишився у силі. Землі по селах розпаювали. Згодом селяни позабирали наділи. І щороку їх приватизація набирає все більшого і більшого розмаху. Нічого утаємничувати: приватизацію земель прискорив нелегальний видобуток бурштину — почалася негласна оренда-скупка паїв.

На приватизованих колгоспних землях пайовики започатковували сільського господарське товарне виробництво перших фермерських господарств. На розпайованих землях в межах населеного пункту пайовики здобули право будуватися, зводити господарські приміщення і житло. А згодом закон дозволив власникам фермерських і дачних будинків «прописуватися» по місцю проживання.

На той час, як йшло паювання земель, приблизно 15 відсотків землі запасу кожної сільської ради, виробничих підприємств (заводів, фабрик, номерних установ, залізниці, енергопідприємств) встановляли свої межі, і ці землі згідно кадастру ніколи одні на одних не накладалися. Складалася карта даної території, де всі площі землеволодінь були узгоджені з сусідами.

Але коли у власників дійшла справа до виготовлення технічної документації на землі, виявилося, що суміжники-залізничники оспорюють межі, а подекуди й взагалі претендують на деякі землі розпайованих колгоспів і СВК. На сьогодні представники «Укрзалізниці» подали до суду з десяток наших земляків, які на своїх розпайованих і приватизованих землях побудувалися, розширили господарські приміщення.

Якщо по Рафалівській селищній раді на шальках терезів опинилися ті, що влізли на територію залізниці і ті, що проживали і проживають там із далеких часів, то по Жолудській сільській раді саме «Укрзалізниця» вже залазить на колишні колгоспні землі. Втім, подаємо аргументоване роз’яснення начальника управління Держгеокадастру у Володимирецькому районі Оксани Берези.

«Розглянувши лист Рафалівської селищної ради від 01.12.2016 № 02-23/642, Управління Держгеокадастру у Володимирецькому районі Рівненської області повідомляє наступне.

Відповідно до державного акту на право користування землею від 25.12. 1969 року, виданого Львівській залізниці Міністерства шляхів сполучення у Володимирецькому районі Ровенської області Української РСР, державне територіально-галузеве об’єднання «Львівська залізниця» є постійним користувачем земельної ділянки загальною площею 293,9 га для розміщення та експлуатуації будівель і споруд залізничного транспорту на території місцевих рад Володимирецького району.

Державним підприємством «Рівненське державне науково-виробниче підприємство геодезії та кадастру» за замовленням ДТГО «Львівська залізниця» розроблено технічні документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель ДТГО «Львівська залізниця на території Антонівської, Заболоттівської, Великожолудської сільських та Рафалівської селищної рад. Дані землевпорядні документації розроблялися з метою:

– забезпечення ведення Державного земельного кадастру, здійснення контролю за використанням та охороною земель;

– визначення якісного стану земельної ділянки, її меж, розміру та складу угідь;

– узгодження даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель, з інформацією, що міститься у документах державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма 6-зем і 2–зем) та у Державному земельному кадастрі;

– прийняття за результатами інвентаризації земель місцевими держадміністраціями відповідних рішень.

Відповідно до частини 13 статті 186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель погоджується територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і затверджується замовником технічної документації. Вказана вище землевпорядна документація погоджена Управлінням Держгеокадастру у Володимирецькому районі Рівненської області, однак станом на 29.12.2016 року не затверджена замовником.

Згідно проведеної інвентаризації земель встановлено, що у смузі відведення залізниці частково або повністю розташовані земельні ділянки сторонніх землекористувачів та землевласників.

У Володимирецькому районному суді Рівненської області станом на 19.01.2017 року уже відкрито 27 цивільних судових проваджень, у Господарському суді Рівненської області 2 судових провадження, де позивачем виступає ПАТ «Укрзалізниця» (від імені якого діє регіональна філія «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниці») до місцевих рад району та громадян – власників земельних   ділянок та юридичних осіб (ДП НАЕК «Енергоатом», ССВК «Селянський ліс») щодо скасування прийнятих рішень сільськими, селищними радами, Володимирецькою райдержадміністрацією рішень про передачу земельних ділянок у власність чи користування і скасування виданих державних актів на право власності на земельні ділянки.

Однак позиція Управління Держгеокадастру у Володимирецькому районі стосовно врегулювання таким чином ситуації, що склалася, не співпадає із аргументацією залізниці.

Це пояснюється наступним чином. Відповідно до пункту 16 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 року № 513 «Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель» у разі відсутності відомостей у Державному земельному кадастрі (а відомості щодо земельних ділянок ДТГО «Львівська залізниця», які перебувають у постійному користуванні, відсутні у Державному земельному кадастрі) виконавець за координатами поворотних точок, зазначених у проекті землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або іншій документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок, визначає межі таких ділянок, угідь, обмежень (обтяжень) у їх використанні та відображає їх на робочому інвентаризаційному плані.

Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

У зв’язку з тим, що земельна ділянка відводилася у постійне користування ще у 1969 році, формування земельних ділянок не здійснювалося. Таке формування не було проведено і під час розроблення технічних документацій з інвентаризації земель, про що свідчить відсутність документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Саме тому технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель, у даному випадку, не може бути підставою для формування земельної ділянки та звернення до суду та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки.

Адже зазначити площу накладки земельної ділянки громадянина – власника земельної ділянки – на землі залізниці можна лише шляхом звернення до державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Володимирецькому районі Рівненської області для отримання адміністративної послуги – «Державна реєстрація земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру», подавши передбачені статтею 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» документи. А саме:

– заяву за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

– оригіналу документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;

документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Окрім того, повідомляємо, що громадяни-власники земельних часток (паїв) мають у власності 6 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, розташовані за межами населених пунктів на території Великожолудської сільської ради. Вони включені до 1 державного акту на право власності на земельну ділянку, які ПАТ «Укрзалізниця» просить визнати недійсним, а отже і позбавити громадян таким шляхом права власності на усі 6 земельних ділянок.

Також вказуємо на той факт, що землі, які передані у власність громадян, входили до складу земель колективної власності на землю КСП «Маяк» на території Великожолудської сільської ради, що підтверджено державним актом на право колективної власності на землю серії РВ № 00015, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 11 від 15.11.1995. Тобто громадянам передано у власність земельні ділянки не за рахунок земель ПАТ «Укрзалізниця», а за рахунок земель колективної власності КСП «Маяк».

Той факт, що землі колективної власності не накладалися на землі ПАТ «Укрзалізниця», підтверджується і наявною у архіві Управління Схемою поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) сільськогосподарського виробничого кооперативу «Маяк» Володимирецького району.

У зв’язку з тим, що виникають численні питання щодо правомірності подання ПАТ «Укрзалізниця» таких позовів, та враховуючи соціальну напругу, що виникає у зв’язку із участю фізичних осіб у таких судових провадженнях, просимо організувати нараду за участю Володимирецької районної ради, Володимирецької райдержадміністрації та представників залізниці для вирішення проблемних питань, які виникли за результатами проведеної інвентаризації земель ДТГО «Львівська залізниця».

Ця нарада ще не відбулася. За її результатами обов’язково підготуємо роз’яснення.

У кожній сільській раді, що межує з «Укрзалізницею», є свої точки змагань. Прокоментував їх сільський голова Антонівської сільської ради Микола Петрук:

– Нас Бог милував. Ми жодного дозволу на приватизацію земельних ділянок поблизу залізничного полотна не видавали. Хоча десять сімей, що живуть поблизу залізниці, зверталися до сільської ради. Ми, в свою чергу, не діставши узгодження із землевпорядними службами «Укрзалізниці», звернулися до Кабінету Міністрів. Втім, тут виник не конфлікт інтересів, а неузгодженість на законодавчому рівні. Був закон про приватизацію відомчого житла підприємств і організацій, але в ньому питання про землю і не згадувалось. Тепер проблема узаконення користування цими земельними ділянками постало дуже гостро. У програші залишилися колишні працівники залізниці, які мають право користування, наприклад, земельною ділянкою, а ось приватизувати її – не можуть. Тому ми чекаємо урядових роз’яснень і висновків…

Слід додати, що дана проблема уже стала темою для обговорення і пошуку шляхів вирішення на президії районної ради і райдержадміністрації. А про спільну зустріч представників районної ради та «Укрзалізниці» ми повідомимо наших читачів. Зараз влада докладає всіх зусиль щодо припинення судових проваджень до цивільних осіб, які законно оформили державні акти на право власності на землю.

Записала Галина Тєтєнєва.

 

Приватизація земельних ділянок, на яких розташовані житлові будинки працівників Залізниці

Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об’єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).

За матеріалами управління Держгеокадастру

www.polissya.net

Про admin

Читайте також...

Страшна трагедія. Падіння гвинтокрила біля дитсадка у Броварах

18 загиблих, 29 поранених. Троє дітей загинули, 15 поранені. Загинули міністр МВС Денис Монастирський, його …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

X