Дифтерія – бактеріальна інфекція дихальних шляхів, переважним механізмом передачі якої є крапельний. Збудник дифтерії – коринебактерія дифтерії (паличка Леффлера). Він стійкий проти факторів зовнішнього середовища. У краплинах слини, що прилипли до стінок посуду, до ручок дверей, іграшок, зберігається протягом 15, у воді, молоці – близько 20 днів. Добре переносить висушування. При низькій температурі зберігається протягом 6 місяців. Бактерії чутливі до дії високої температури (гинуть при 58ºС), дезінфікуючих засобів (хлорамін, спирт, карболова кислота).
Джерело інфекції – хворі на дифтерію (заразні з останнього дня інкубаційного періоду (інкубаційний період 2-10 днів) до 10-25-го дня хвороби) і бактеріоносії токсигенного штаму збудника. Основний механізм зараження – повітряно-крапельний,
В Україні великий спалах захворюваності був в 90-их роках – захворіло близько 20 тис. людей, з яких 696 померло.
Є різні клінічні форми дифтерії. Найчастіше зустрічається дифтерія зіву (85-90% випадків). Основними симптомами клінічної діагностики дифтерії зіва є: щільний, суцільний сіро-білий фібринозний наліт; набряклість і незначне почервоніння слизової оболонки; помірна гарячка (38-38,5ºС), збільшення реґіонарних лімфатичних вузлів, біль у гортані під час ковтання, при токсичній формі – набряк шийної підшкірної клітковини. Дуже небезпечними є ускладнення, як правило, при токсичних формах і у разі запізнілого лікування протидифтерійною сироваткою (міокардит, поліневрит, нефрозонефрит). Наслідки дифтерії залежать від тяжкості хвороби, віку хворих. Врятувати хворого можна лише вчасним введенням спеціалізованої сироватки. В Україні сироватки майже повністю відсутні, за винятком кількох сотень доз. За такої ситуації смертність від дифтерії може сягати 50%.
Провідну роль у боротьбі з дифтерією відіграє активна вакцинація населення. Рівень вакцинації українців сьогодні найнижчий у Європі і один з найнижчих за всю історію нашої країни. І така картина недовакцинації спостерігається уже протягом декількох років. А тому спалах цієї небезпечної хвороби – неминучий. Отже, єдиним найефективнішим, найдешевшим методом профілактики дифтерії є активна вакцинація. Гарантом епідемічного благополуччя з дифтерії є високий рівень колективного імунітету (охоплення вакцинацією 95% сприйнятливого до даної інфекції населення). Загроза епідемії виникає тоді, коли рівень колективного імунітету знижується до 75%. На даний час в Україні рівень колективного імунітету складає 47,5%. При такій ситуації чекати епідеміологічного благополуччя було б дивно.
Зав. мікробіологічною лабораторією
КМВ ДУ «РОЛЦ МОЗУ»,
лікар-бактеріолог
Казмірчук Ірина Вікторівна
Вараш Новини улюбленого міста
