
Яскравим прикладом є один із підприємців нашого міста, власник взуттєвої майстерні «Папа Карло», Василь Савчук. Доля обмежила його у деяких можливостях та він не здався і того, хто впевнений, що інвалідний візок – вирок, Василь може запевнити у протилежному. Так, він ще з самого початку знав, що йому буде набагато тяжче, ніж будь-кому іншому, адаптуватися у цьому житті. Адже знайти роботу для людини з інвалідністю не просто. А якщо ти ще й прагнеш займатися власною справою, то це тяжче удвічі, та Василь знайшов вихід, і понад 2 роки займається справою, яка йому подобається. Він досягнув своєї мети, не зважаючи на всі труднощі, через які довелося пройти. Спочатку це було маленьке приміщення із ремонту взуття, а сьогодні це велика, хороша, простора взуттєва майстерня «Папа Карло», яка знаходиться на зупинці «Грибки». Яким був цей шлях, нам розповів сам підприємець.
«Ще два роки тому я і не сподівався на те, що зможу працювати сам на себе, а тим більше відкрию власну майстерню. Але доля зробила свій подарунок. Випадково я зустрівся із підприємцем нашого міста Євгеном Павлишиним. Розповівши йому про свою мрію відкрити власну справу, я тоді і подумати не міг, що це стане реальністю. Євгеній Павлович допоміг мені, починаючи з приміщення, закінчуючи оформленням всієї документації. Але найбільшою допомогою для мене була моральна підтримка, адже без підтримки робити кроки вперед дуже тяжко. І ось, як бачите, я працюю сам на себе, маю свою майстерню. Для мене це нова сторінка в житті і за неї я дуже вдячний підприємцю, якому не байдужа доля інших людей. Тепер я розумію, щоб досягти своєї мети, потрібно до неї іти, вірити, що світ не без добрих людей. Немає нічого неможливого і не буває людей, які нічого не вміють робити».
Людмила Скібчик
Вараш Новини улюбленого міста