НА ПОРЯДОК ДЕННИЙ ОСТАННЬОГО САМІТУ МВФ УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ НАВІТЬ НЕ ПОСТАВИЛИ. НАС ДЛЯ НИХ БІЛЬШЕ НЕМАЄ
Останнім словом Пайєтта, посла США в Україні, перед завершенням його місії в нашій країні, як не дивно, виявилась заява про те, що гроші від МВФ нам більше не потрібні. Дослівно він заявив наступне: «В України вже є солідні валютні резерви, курс національної валюти стабільний, економіка на підйомі, навіщо вам в такому випадку кредити МВФ». Потім посол відвідав американську піцерію «Доміно Піца», де мав душевну бесіду з керівництвом підприємства про перспективи розвитку піцебудування в Україні – майбутньому флагмані нашої економіки. По закінченні бесіди великою компанією вони з’їли півтонни піци Доміно, після чого посол Пайєтт відбув у Грецію ─ до місця своєї нової посольської служби. Ні слова про те, що нам далі робити і як нам далі жити, пан Пайєтт не сказав, хоча він майже три роки практично очолював нашу країну. І ось в такий складний для нас момент так по-англійськи пішов, не залишивши нам наостанок ні копійки грошей, – недобре.
На останній зустрічі керівництва Міжнародного Валютного Фонду українське питання навіть не обговорювали. Його просто не було в порядку денному. Це дуже поганий знак: якщо наше питання хоча б було у порядку денному, його розглянули і перенесли б рішення на більш пізній термін, але взагалі його не обговорювати – це дуже поганий знак. Ймовірно, і на наступній зустрічі його не буде, адже на цій його вже не було. Ймовірно, наше питання вже поклали в інший ящик – довгий ящик, звідки грошей нам чекати не доведеться. Заява посла Пайєтта, зроблене в той же час, що і засідання керівництва МВФ, наші побоювання про гроші, яких не буде, тільки підтверджує.
МВФ є тим органом, який не лише надає кредити, але який все перевіряє, тому як надає кредити, якщо все в порядку.
Проблема з фінансовою допомогою МВФ полягає в тому, що нас позбавили не лише її, нас позбавили взагалі будь-якого зовнішнього фінансування. Справа вершилася так. Спочатку ми повинні були отримати черговий транш допомоги Міжнародного Валютного Фонду. Потім повинні були надійти гроші від Європейського союзу в розмірі 1,2 мільярда євро. Потім гарантії уряду США на 1 мільярд доларів. І в кінці ─ різна фінансова допомога від європейських фінансових організацій для закупівлі газу, щоб пройти зимовий опалювальний період без перебоїв. Так ось – нічого цього не буде. МВФ є тим органом, який не тільки надає кредити, але який все перевіряє, тому як надає кредити, якщо все в порядку. Якщо ж в порядку не все, то кредитів не буде. Але, що ще гірше, ніхто інший у світі ні кредитів, ні іншої фінансової допомоги нам не надасть і не зробить, тому як без дозволу МВФ вони давати грошей не мають права. МВФ ─ це наш аудитор, наш контролер, жорсткий, як бамбукова палиця, якою в Азії по п’ятах били ув’язнених. Ось цією палицею нас зараз і вдарили, не звертаючи на наші шалені крики ніякої уваги, потерпіть… не перший раз.
До речі, ніяких таких шалених криків насправді наш уряд не видавало. Воно, наш уряд, страждає від глибокого склерозу, хоча за віком юне донезмоги. А ось ми пам’ятаємо ─ і хочемо нагадати! Коли все тільки починалося, наша демократична більшість не вилазила з телевізора, проголошуючи про західний пакет допомоги нашій державі у розмірі 40 мільярдів доларів. Пакет складався з 17,5 мільярдів позик МВФ, решту обіцяли у вигляді допомоги різні держави, які бажають від усієї душі нам допомогти, і попереду ступав Євросоюз. За два з гаком роки ми отримали 6,5 мільярдів доларів МВФних позик, 1 мільярд гарантій уряду США і щось там від Євросоюзу, а також по дрібницях від інших країн. На 40 мільйонів доларів старої форми і аптечок від канадської армії, на 150 тисяч євро черевиків від литовської армії тощо. До фінансових коштів з обіцяного пакету в 40 мільярдів доларів ми не дотягли ─ навіть і 10 мільярдів не виходить, включаючи литовські черевики. Донорів, які нам ці 40 мільярдів пообіцяли знайти зараз неможливо. Вони з нами просто не спілкуються, вони зайняті, адже в світі так багато інших проблем. Ми тепер стара проблема, про нас у західних газетах вже більше року ніхто не пише, взагалі ніхто. З такими проблемами західні еліти не працюють. Вони працюють тільки зі свіжими проблемами ─ тими, які є в пресі та телебаченні. Так влаштована західна демократія. Вибори правлять світом, і тому тамтешніх політиків цікавлять тільки ті проблеми, про які пишуть в ранкових новинах, які читають їхні виборці. Виборець там завжди правий, він цар. Коли Україна була в ранкових новинах, Меркель і Олланд щоранку звітували перед своїми виборцями про те, що вони для вирішення української проблеми зробили. Немає нас більше в їхніх новинах. Звиняйте, хлопці, бананів більше нема. У сенсі, грошей нам більше не дадуть. Щоб повернутися в західні новини, нам хіба що залишається підірвати атомну електростанцію, але поки не хочеться.
Весь рік ми затягували пояси, куб гарячої води вже коштує 83 гривні 50 копійок, але після МВФного засідання схоже, що паски доведеться затягнути ще на пару дірочок більше. Іншими словами, гряде секвестр державного бюджету – це коли статті витрат будуть скорочувати.
Можна, звичайно, повернуться до слів посла Пайєтта і в них повірити. Гроші нам більше не потрібні, бо у нас вже все добре. Але рівно після його від’їзду до Греції гривня почала падати. Поки не сильно, але серпень ще не закінчився, а осінь ще не почалася. У нас ще такий газ попереду, коли похолодає. Економічне зростання так і не змогло взяти планку в 1%, що і зростанням після того падіння, що було, назвати складно. Головне, однак, в іншому – в нашому бюджеті. Саме там криється найбільша біда. Він спочатку був шитий білими нитками. Закладений бюджетний дефіцит на рівні 70 мільярдів гривень на рік ми виконуємо випереджаючими темпами. Тобто збираємо податків менше, а витрачаємо коштів більше, ніж планували. Нічого в цьому нового немає. Ми так завжди жили. Але в цей раз бюджет особливо непростий, адже у нас війна, а МВФ скінчився. Весь рік ми затягували пояси, куб гарячої води вже коштує 83 гривні 50 копійок, але після МВФного засідання схоже, що паски доведеться затягнути ще на пару дірочок більше. Іншими словами, гряде секвестр державного бюджету – це коли статті витрат будуть скорочувати. Армію нашу чіпати ні в якому разі не будуть, адже у нас війна. А от пенсіонерів, матусь з дітьми – весь цей баласт державний ─ точно поріжуть до бісової неньки як раз перед настанням холодів.
Як ми будемо жити далі взимку, та без МВФ ─ не зрозуміло. Секвестр бюджету зробити, звичайно, можна. Ось пережити цей секвестр уряду навряд чи вдасться, тому як тих двох дірочок, на які ще потрібно нам затягнути пояс, в поясі цьому вже не залишилося. Можна, звичайно, закінчити війну і зекономлені гроші пустити на матусь та бабусь. Та там їх стільки, що вистачить ще й на лікарні, і на школи, й на шляхи, і на що тільки цих грошей не вистачить. Незрозуміло тільки одне, чим буде займатися наша влада, адже крім війни вони більше нічого робити не вміють. Ні бюджету скласти нормального, ні економіки більше ніж на 1% виростити. Ні з МВФ по-людськи домовитися не можуть, тому він у нас і скінчився.
Вараш Новини улюбленого міста