Home / Міські новини | Вараш / Взуттєва майстерня «Папа Карло» святкує день народження – 2 роки

Взуттєва майстерня «Папа Карло» святкує день народження – 2 роки

karloБагато хто з українців несподівано втратив роботу. Одні потрапили під скорочення, інші – вимушено повертаються із заробітків додому. Не варто впадати у відчай, якщо не вдається знайти нову роботу. На шматок хліба з маслом можна заробити, якщо відкрити свою справу. І не поспішайте відмовлятися від цієї ідеї через відсутність грошей. А краще, проаналізуйте свої можливості і в будь-якому випадку, з усіх своїх сил постарайтеся знайти вихід із ситуації. Головне не панікувати, а спокійно і врівноважено робити «кроки» задля здійснення своєї мети.

Яскравим прикладом є один із підприємців нашого міста, власник взуттєвої майстерні «Папа Карло», Василь Савчук. Доля обмежила його у деяких можливостях та він не здався і того, хто впевнений, що інвалідний візок – вирок, Василь може запевнити у протилежному. Так, він ще з самого початку знав, що йому буде набагато тяжче, ніж будь-кому іншому, адаптуватися у цьому житті. Адже знайти роботу для людини з інвалідністю не просто. А якщо ти ще й прагнеш займатися власною справою, то це тяжче удвічі, та Василь знайшов вихід, і понад 2 роки займається справою, яка йому подобається. Він досягнув своєї мети, не зважаючи на всі труднощі, через які довелося пройти. Спочатку це було маленьке приміщення із ремонту взуття, а сьогодні це велика, хороша, простора  взуттєва майстерня «Папа Карло», яка знаходиться на зупинці «Грибки». Яким був цей шлях, нам розповів сам підприємець.

«Ще два роки тому я і не сподівався на те, що зможу працювати сам на себе, а тим більше відкрию власну майстерню. Але доля зробила свій подарунок. Випадково я зустрівся із підприємцем нашого міста Євгеном Павлишиним. Розповівши йому про свою мрію відкрити власну справу, я тоді і подумати не міг, що це стане реальністю. Євгеній Павлович допоміг мені, починаючи з приміщення, закінчуючи оформленням всієї документації. Але найбільшою допомогою для мене була моральна підтримка, адже без підтримки робити кроки вперед дуже тяжко. І ось, як бачите, я працюю сам на себе, маю свою майстерню. Для мене це нова сторінка в житті і за неї я дуже вдячний підприємцю, якому не байдужа доля інших людей. Тепер я розумію, щоб досягти своєї мети, потрібно до неї іти, вірити, що світ не без добрих людей. Немає нічого неможливого і не буває людей, які нічого не вміють робити».

Людмила Скібчик

Про admin

Читайте також...

Знову страшна звістка для Вараської громади

3 липня помер Сергій Романович Овсянік. Сергій народився у селі Мульчиці та навчався у місцевій …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

X