Такої кількості людей актова зала школи №5 за роки свого існування ще не бачила. Яблуку ніде було впасти. Батьки, діти, вчителі, депутати міської ради, усі прийшли, аби почути спростування чи підтвердження чуток, які тривалий час ширяться містом – ліквідація загальноосвітньої школи №5.
Переселити 721 учня в школу №4, де вже навчається 618 дітей, а у приміщення школи №5 перевести 383 гімназисти, з такою ідеєю звернувся до освітян міський голова міста Сергій Анощенко. Пояснення просте – гімназія займає непристосоване для навчання приміщення.
«Кращим дітям – кращі умови», – ось чим апелював на зустрічі з громадою міський голова. Про те, що законодавством України передбачені рівні умови для освіти дітей пан Анощенко не подумав (а може і подумав) та додав: «Там де надають кращі освітянські послуги, треба створити кращі умови», – чим ще й образив не тільки присутніх батьків, але й педагогічний колектив школи, поставивши під сумнів їх компетентність та професіоналізм. Якщо проаналізувати риторику очільника міста Кузнецовськ, то по своїй оригінальності його випереджають хіба що один-два міських голови України.
– Сергію Івановичу, не злітайте у небо, не відривайтесь від землі – закликали мера, вчителі школи №5.
Адже правом батьків обирати навчальний заклад для своїх дітей міський голова теж знехтував: «Частина дітей мусить піти у гімназію, бо усі не помістяться в школі №4».
На зауваження із залу, про те, що не усі батьки мають змогу сплачувати благодійні внески, які є систематичними у гімназії, Сергій Іванович лише здивувався: «А хіба навчання у гімназії платне?» Звісно, що ні, бо навчальний заклад державний, але батьківським комітетом визначена певна сума, яку батьки сплачують щомісячно. А сума внесків, певно, не кожному по кишені, тим паче, якщо в сім’ї 2 чи 3 учні.
– Це щось небачене. Ми вже майже 25 років живемо у Незалежній Україні і от зараз, в той час, коли ми боремось з закриттям шкіл на Сході, на Західній Україні говоримо про їх ліквідацію, – обурюється директор школи №5 Руслан Пашко. У приватній розмові він також розповів те, що ліквідація школи – це не є опіка над дітьми, а розправа із депутатами попереднього скликання. Адже він є одним із тих, з ким «Кузнецовський месник», вирішив «розправитись». Бо якому ж меру сподобається те, що йому більше трьох разів висловлювали недовіру та не дали посидіти у такому «солодкому» кріслі міського голови. Але от чому під цю розправу потрапляють діти та педколектив школи, зовсім не зрозуміло. Вони ж ні в чому не винні і зовсім не мають відношення до політики. Та навіть незважаючи на це, Сергій Іванович вирішив іти по головах, аби досягти своєї цілі – «прибрати неугодних»».
Заспокоїти збентежених батьків може той факт, що аби відкрити нову чи закрити вже існуючу школу, слід пройти тривалу процедуру та отримати згоду Міністерства освіти України. Цей процес може тривати не один рік та й взагалі чи почнеться він? Згуртованість та рішучість шкільного активу переконує, що ні, не почнеться.
– І скоріше відбудеться реорганізація міської влади, ніж ліквідація 5-ї школи, – із такими словами виступила мама одного із школярів. За це вона отримала чимало оплесків із залу та велику підтримку батьків.
– Шановний, Сергію Івановичу, багато з присутніх тут голосували за вас на виборах, бо довірились, то чому ви не поважаєте наш вибір? Чому не запитати у батьків, чого хочуть вони і виходячи з цього, робити заяви? Ті слова, які ви кажете зараз, ставлять хрест на вашій кар’єрі», – не стримуючи емоцій звернувся до міського голови батько учня школи №5.
Батьки власними силами не один рік створювали комфортні умови для навчання своїх дітей, ремонтували приміщення школи, купували меблі, оргтехніку, а тепер виникла загроза того, що через необдуману ідею міського голови їх просто викинуть з будівлі, яка вже стала рідною.
Ніякої конкретики від Сергія Івановича ні педагоги, ні батьки так і не почули. Є його бажання так зробити, і це основний аргумент.
Щоб прояснити ситуацію я звернулась до директорки Кузнецовської гімназії Надії Горбачик, за її словами, ідея перевести гімназистів у приміщення школи №5 належить міському голові. Більше того, з нею ніхто не спілкувався стосовно цього «переселення».
– Ми проти таких реорганізацій, оскільки вони несуть за собою не лише клопіт батькам, але й скорочення робочих місць для освітян. Кілька років тому, виконавчим комітетом міської ради вирішено, що ми займемо приміщення школи №6. На нього й чекаємо. Постійно ведемо діалог з керівництвом НАЕК «Енергоатом». А наразі, ми цілком пристосовані до навчання у цьому приміщенні, тому я особисто і наш педколектив проти ідеї Сергія Анощенка, – пролила світло на ситуацію Надія Федорівна.
Долучився до обговорень і голова освіт
«Сьогодні усі ви прийшли в цей зал з нервовим збудженням і потрясінням, замість того, щоб бути вдома зі своїми рідними. Прийшли, аби отримати одну чітку відповідь, але ніхто з нас її не отримав. Тому хочу усіх заспокоїти, ніякої реорганізації школи не буде. У центрі уваги діти, і ми повинні їх навчати незалежно від того, які місця на олімпіадах вони займають».
Крапку в цієї дискусії, якої, по суті, не мало б бути, поставила Зінаїда Ковальчук, вчитель школи №5. Вона 
– Це ви, Сергію Івановичу нас так вчили, – наголосила вчителька.
Вараш Новини улюбленого міста
Дивує позиція управління освіти – байдужість чи бездіяльність. А може страх втратити премію, яку щомісяця підписує міський голова, а може страх втратити посаду.
Возмущен ликвидацией 5 школы! Так делать нельзя. Постройте гимназии школу, или пусть она остается в своем здании. Гимназия образовалась значительно позже 5 школы и они согласились разместиться в 9 садике. Сергей Иванович, остановитесь, город возмущен. Нельзя делить детей на гениев и бездар. А завтра моему соседу понравится моя квартира, так что ее отдать?