Вараш Новини улюбленого міста
Його часто називають «символом міста»Вараш і щирим патріотом, який не боїться говорити правду. А сам він мріє зробити місто кращим і створити у ньому галерею, аби прививати любов до прекрасного майбутнім поколінням. Він талановитий художник, автор прапору та гербу Варашу, Почесний громадянин міста Сергій Максимчук. Про те, звідки у нього любов до мистецтва, де черпає натхнення, як створив герб Варашу та багато іншого Сергій Максимчук розповів в інтерв’ю.
“Живопис – це те, чим я живу”
– Сергію, розкажіть звідки у Вас любов до мистецтва, як стали художником?
– Я народився у селі Вовчецьк, що на Волині. Художником був завжди – це внутрішнє відчуття малювати картини мене ні на мить не покидало. У 80-х роках, як такої професії художник не існувало, і я працював ілюстратором, ми розробляли плакати, афіші та іншу поліграфію. Проте картини малював ще з юності. Моя перша персональна виставка відбулася у далекому 1985 році. Далі, впродовж 15-ти років працював на РАЕС… У моїй колекції – тисячі картин. Живопис – це те, чим я живу, це моя енергія і натхнення.
– Якою була Ваша перша картина?
– Це було десь у років 10, розмалював у селі на веранді скло під вітраж.
– А свій автопортрет малювали?
– Останній раз у віці 35 років, графічний автопортрет.
“Пишу переважно пейзажі та філософські картини”
– В якому стилі Ваші картини?
– Пишу у стилі імпресіонізм, переважно пейзажі та філософські картини, натюрморти у реалістичному стилі, хоча і натюрморти часто фантазую в імпресіонізмі. Намагаюся передати суть стосунків людини, природи та космосу. Після певних подій, які сталися у моєму житті, я почав писати дуже філософські картини, передаючи енергетику і зв’язок із космосом. У мене дуже багато картин, на яких зображене прекрасне місто Вараш у різні пори року. Приємно, коли люди купують мої картини і вони наповнюють життям їх помешкання. Для мене стіни без картин – це пуста квартира, без душі та обличчя. В мене вдома абсолютно скрізь є картини і це додає надзвичайного затишку. На жаль, багато робіт лежить у шафі. Коли у мене є натхнення, малюю картину, без перерви на сон – бувало, що поки не завершу картину, не можу більше нічим займатися. Цей творчий процес неможливо передати словами.
-Ви автор гербу та прапору міста Вараш. Що він несе в собі?
-У 2001 році міська рада оголосила конкурс і я взяв в ньому участь. Так як я нічого не знав про геральдику, радився із спеціалістами і почав детально вивчати цю тему. Адже дуже хотів створити для міста щось особливе і сповнене позитивною енергетикою. На гербі зображено у синьому полі три срібні градирні атомної електростанції, перед якими три зелені ялинки, над ними — срібний знак атома з електронами, щит увінчує срібну міську корону. Ялинки, зелений та блакитний кольори вказують на знаходження Вараша в Поліському краї, градирні та символ атома підкреслюють роль атомної енергетики в історії міста. Прапор являє собою прямокутне полотнище із співвідношенням ширини до довжини 2:3. Біля древка в трикутнику білого кольору знаходиться зображення герба міста. Решта полотнища розділена на дві рівні частини по горизонталі: верхня – голубого кольору, нижня – зеленого. Блакитний – це небо, зелений – це ліс, а білий символізує чистоту. Я навмисне на прапор додав герб, адже в сукупності вони несуть потужну енергетику міста. Насправді, в цій історії створення гербу і прапору було дуже багато бюрократичних моментів, в яких потрібно було доводити своє авторство. Але я щасливий, що мені вдалося створити цю символіку для міста і залишитися в історії.
“Характер Вараша у спокої і в затишній атмосфері”
-Яка з Ваших картин найбільш влучно відображає характер Вараша?
– Характер Вараша у спокої і в затишній атмосфері, це мабуть всі відчувають, принаймі повинні відчувати.
-Яким Ви мрієте бачити місто Вараш?
-Я мрію, щоб у Вараші була галерея, де б проходили постійні виставки, яка б об’єднала всіх художників і стала майданчиком для спілкування. І щоб жителі міста побачили виставки художників з усієї України. У нас є галерея, але, на жаль, ніхто нею не займається. Хотілося б популяризувати мистецтво і виховувати молодь на прекрасному. Зараз виставки проходять або у приміщенні міської ради або у палаці культури і дуже часто про них знає дуже мало людей. Також хотілося б, щоб у місті було більше місць відпочинку, щоб були лавочки і парк.
– Що потрібно для створення галереї?
– Насамперед, звільнити тих бюрократів, що заважають її діяльності. Там мають працювати творчі люди, чиє покликання – творити для людей.
– А що ще б Ви хотіли намалювати, яка Ваша художня мрія?
– Мрію продовжити серію картин “Моя філософія” і розвиватися у творенні нових картин.
Довідка:
2012 року – переможець у Всесвітньому конкурсі «Невідомий геній» “Лід пішов” здобула перше місце.
Виставки:
Березень 1985 року – м. Кузнецовськ
23.04-14.05 – Персональна виставка м. Кунецовськ
25.09-20.10.1993 р. – виставка присвячена 20-річчю м. Кузнецовськ
1995 р.- Малярство Рівненський музей українського мистецтва
Грудень 1996 р. – виставка присвячена Дню Енергетика
2000р. – Центр дозвілля. ГАМА м. Кузнецовськ
2000 р. – Краєзнавчий музей смт. Маневичі Волинської області
2001р.- Виставкова зала Національної спілки художників м. Луцьк
15.06-16.07. 2001 – «Мотиви Настир’я» Рівненський обласний краєзнавчий музей
2006 р. – «Для Вас, жінки» живопис
9.01 -29.02.2016р – Центр дозвілля «Лісова пісня» м. Кузнецовськ
2016р. – «З Днем Народження, Мій Вараш», міська рада.
Ольга ПІХУН
