Допоки він захищає Україну, його звільняють з роботи

Не секрет, що військовослужбовцям, які перебувають зараз на фронті, доводиться  не лише  відстоювати суверенітет та територіальну цілісність України, але й часто – свої законні права вдома. На жаль, такий прецедент є й у нашому місті.

Коротенько про суть. В червні 2016 року депутатська «більшість» підтримала і проголосувала проект рішення «Про затвердження структури органів Кузнецовської міської ради, загальної чисельності працівників апарату управління».  Про вказане рішення та його наслідки на сторінках газети «Вараш» було опубліковано вже чимало матеріалів. Підписавши це рішення, міський голова, Сергій Анощенко, залишив без роботи не одну людину. Під звільнення потрапив також працівник, який сьогодні щоденно ризикує своїм життям на  Сході, аби ми тут могли жити під мирним небом. Не один рік він добросовісно пропрацював у виконавчому комітеті Кузнецовської міської ради. Отримавши повістку, без роздумів залишив все і пішов захищати Батьківщину. А в цей час на його домашню адресу приходять листи із повідомленнями про вивільнення. Про це по телефону спілкуємося з Олегом Абрамовичем.

– Олеже Миколайовичу, розкажіть, як  почалися Ваші військові будні?

– Служити я пішов під час четвертої хвилі мобілізації, потім знову підписав контракт на 6 місяців. Звільнившись, почав працювати у місцевому військкоматі, підписавши контракт на особливий період. В грудні 2016, коли почали формувати 14 бригаду, було не доукомплектування, тому почали добирати працівників військкоматів. Зараз у нашому окремому кулеметному взводі служать хлопці з різних міст: Гощі, Дубного, Острога. Майже всі  пройшли службу в зоні АТО.

– На сьогоднішній день відбувається скорочення працівників виконавчих органів ради. Нам відомо, що у новій структурі Вашої посади вже немає…

– Так, я це все знаю. Так само, як і те, що на домашню адресу приходять рекомендовані листи і, скоріш за все, в них повідомлення про вивільнення. Але, по-перше, я не можу їх забрати, оскільки знаходжусь за багато кілометрів від дому. А по-друге, згідно з чинним законодавством України, за мною залишається постійне місце роботи, як би того не хотів хтось із очільників міста.

– Що будете робити, якщо Вас звільнять без Вашого відома?

– Підписаний мною контракт на особливий період я зможу розірвати тільки через 24 місяці. Якщо нова структура виконавчого комітету і передбачає скорочення моєї посади, то все одно після демобілізації, мені повинні надати попереднє місце роботи. І якщо цього не відбудеться, доведеться відстоювати свої права в судді. Хоча на скільки мені відомо, то на даний час суди по «старій – новій» структурі уже розпочалися. То ж хто правий час покаже.

– Розкажіть, як там на передовій. Не страшно?

– Тільки трішки. Але ми тримаємося, бо повинні захистити нашу незалежність, а тим більше нас чекають вдома рідні, знайомі та близькі. Користуючись моментом, хотів би від всіх нас подякувати небайдужим мешканцям, які нас підтримують. Зокрема волонтерам, які перед Новим Роком привезли нам подарунки, які підготувала та передала школа №3, Надії Волощук, отцю Йосипу та прихожанам церкви, які також неодноразово організовували та передавали нам посилки. Завдяки небайдужості цих людей ми віримо, що перемога буде за нами, бо українці достойні гідного життя.

– Нещодавно на Вашій сторінці у фейсбуці було розміщено пост з підписом: «Це моя частка житлової площі, про яку говорила Н. Ковальчук. Р.S. на неї претендують ще 5 чоловік». Прокоментуйте, будь ласка!

– Так. Я розміщував такий пост. Від колективу виконавчого комітету було звернення про надання мені службового житла, як учаснику АТО. Але на нього з влади ніхто не відреагував, бо в мене вже є житло на 12 кв.м. Це та частка, яка знаходиться у батьківській квартирі. І тому я виставив таке фото, щоб дехто міг побачити у якому спа – готелі я зараз проживаю.

– Дуже дякую за розмову!

Якщо раптом очільники міста забули, то нагадаємо, що права мобілізованих закріплені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей». Звичайно, в кожного своя життєва позиція і повноваження: український  військовий захищає Батьківщину, логічно, що хтось повинен  захищати права українського військового.