Home / Міські новини | Вараш / Скільки років Варашу?

Скільки років Варашу?

Матеріал підготував житель міста, Віталій Охрімчук.


Історична розвідка

Скільки років Варашу? На це питання можна почути різні відповіді. Хтось скаже, що
місто Вараш засноване 1973 року під назвою Кузнецовськ.

Хтось, заглянувши у Вікіпедію,
назве дату 1776 рік – дату першої згадки про село Вараш, пов’язану зі спорудженням Свято-
Михайлівської православної церкви, яку ще встигли побачити і перші будівельники
Рівненської АЕС. Ці ж дати фігурують і на сайті Верховної Ради України в обліковій картці
міста як дати відповідно заснування смт. Кузнецовськ та першої згадки про село Вараш. А
яку ж дату вважати правильною? Чи варто викидати з історії міста історію села Вараш?
Очевидно, що ні. Адже село не зникло безслідно, а лише переродилося в сучасне місто
завдяки промисловому прогресу. І міст зі схожою історією в Україні дуже багато. Іще стоять
поруч з багатоповерхівками, хоч і поодинокі, сільські хати, і живуть поміж нами мешканці
того Вараша, який споконвіків стояв над Стиром.
Тепер спробуймо зазирнути в давню історію нашого краю. Село Вараш помітно
відрізняється від довколишніх сіл загадковою назвою, якій приписують походження то з
іранських, то зі слов’янських, то з угорських мов. Але вирізняє Вараш також і дата першої
згадки, значно пізніша, ніж сусідніх сіл. Так, села Цміни, Хряськ, Козлиничі, Колодії,
Костюхнівка вперше згадуються 1577 року; Заболоття, Підцаревичі, Велика Ведмежка – 1583
року, Суховоля, Собіщиці, Сопачів, Більська Воля, Довговоля – 1629 року. Які ж документи
відповідають цим датам? Це так звані поборові реєстри 1577, 1583 років і подимний реєстр
1629 року Волинського воєводства Речі Посполитої. Документи ці виникли внаслідок
необхідності обліку сплати відповідного податку – побору, який платило все населення Речі
Посполитої за винятком привілейованих верств. Тож давайте спробуємо відшукати ці
документи.
Найлегше у мережі Інтернет вдалося знайти дані подимного реєстру 1629 року, адже
його у своїй праці «Залюднення України перед Хмельниччиною», виданій 1931 року,
використав український історик Олексій Баранович. У ній автор на основі цього реєстру
оцінив населення Волинського воєводства Речі Посполитої у першій половині XVII століття.
І тут можна зробити перше відкриття, адже серед населених пунктів, з жителів яких збирався
податок, є і Вараш! Отже, 1776 рік – це далеко не перша згадка про село. І село Вараш на ті
часи було досить великим, адже згідно з реєстром мало 69 димів (домогосподарств), що за
оцінками істориків відповідало населенню приблизно 450 осіб. Для порівняння, у Собіщицях
в той час нараховувалося 29 димів, Суховолі – 46, Сопачеві – 23, Бабці – 30, Заболотті – 55,
Підцаревичах – 49, Колодіях – 33. Також можемо дізнатися, що Варашем і навколишніми
селами у ті часи володів белзький воєвода Рафал Лєщинський з Лєшна, а посесором (тобто
орендатором) Вараша і ще 11 ближніх сіл був Петр Дольґєрд. Адміністративно Вараш
відносився до Чорторийської волості Луцького повіту Волинського Воєводства. До речі,
Стара Рафалівка, згідно з припущеннями Барановича, тоді була містечком під назвою
Перстин з 239 димами (близько 1550 мешканців). Швидше за все, історик не помилився,
адже перша згадка про містечко під назвою Рафалівка датується 1647 роком і малоймовірно,
щоб за такий короткий час (з 1629 по 1647 роки) на невеликій території зникло одне містечко
і з’явилося інше. Також напрошується один цікавий висновок, чи не на честь свого власника,
Рафала Лєщинського, було перейменовано містечко?
Але повернемося до Вараша. Чи міг Баранович помилково вказати у своїй роботі село
Вараш? Оскільки оригінали поборових і подимних реєстрів можна побачити лише в архівах
(України та Польщі), їх перевірка видається складним завданням. Тому продовжимо шукати
в Інтернеті, адже були ще історики, які опрацьовували ці документи. Одного з них у свої
праці згадує Баранович – це польський етнограф та історик Александер Яблоновський. В
одній зі своїх монографій, виданій 1889 року і доступній у польській онлайн-бібліотеці, він
наводить списки, складені на основі поборових реєстрів 1577 і 1583 років. І тут знову
відкриття, адже в реєстрі 1577 року серед таких знайомих нам, хоч і наведених польською
мовою, назв довколишніх сіл, знаходимо Hwarąsz (Гварош). Сумнівів не лишається, що це і є
Вараш. У цей час село належало князю Михайлу Чорторийському і адміністративно

відносилося до Чорторийської волості Луцького повіту Волинського Воєводства
Малопольської провінції Речі Посполитої. У реєстрі 1583 року також присутнє село Hwarasz
(Гвараш), яке перебувало у власності Гнєвоша Олексовського і відносилося вже до
Володимирського повіту. У цей час пан сплачував з села податок з 21 диму, 14 городів, 6
комор, 1 водяного млина і 1 «попа». Наявність податку зі священника дозволяє зробити
висновок, що в ті часи у Вараші була церква. Щодо чисельності населення у цей період, то
тут однозначних висновків зробити не можна, адже в поборових реєстрах 1577 і 1683 років
на відміну від подимного реєстру 1629 року вказувались далеко не всі домогосподарства,
тож істориками поборові реєстри визнані непридатними для обчислення кількості населення.
Підсумовуючи вищесказане, можна констатувати, що село Вараш не менш давнє, ніж
довколишні села, і перша згадка про нього датується не 1776 роком, як вважалося дотепер, а
1577 роком. Лишається нез’ясованим тільки одне питання: чому до сьогоднішнього часу ця
дата була невідомою? Адже офіційно дати першої згадки про більшість навколишніх сіл
взято саме з поборових реєстрів. Можливо, село Вараш «загубилося» через колишнє
написання Hwarasz, і саме через наявність на початку букви «H» історики не співвіднесли
Hwarasz з Варашем? Однак Олексій Баранович все ж розпізнав у цій назві Вараш. І, як було
виявлено мною вже після завершення даного дослідження, не він один. Протягом 1984-1986
років у Вінніпезі вийшла друком праця українського історика та археолога Олександра
Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся», в якій згадується про існування у 1577
році села Гвараш, або ж Вараш, Варяж, не вказуючи, проте, джерела таких даних. Той факт,
що до цього часу не було широко відомо про давність Вараша, можна пояснити лише
відсутністю ґрунтовних досліджень у цьому напрямі раніше, в тому числі і за часів
Незалежності, на превеликий жаль.


На завершення хочеться поділитися ще деякими відкриттями, отриманими в рамках
даного дослідження, які стосуються сусідніх сіл. Було встановлено, що багато з них також є
набагато давнішими, ніж вважалося дотепер. Ось нові дати першої згадки про деякі з них:
Балаховичі – 1577 рік (офіційно 1855), Острів – 1577 рік (офіційно 1861), Собіщиці – 1577
рік (офіційно 1629), Сопачів – 1577 рік (офіційно 1629), Чудля – 1583 рік (офіційно
невідомо), Половлі – 1577 рік (офіційно 1613), Берестівка – 1679 рік (офіційно 1855).

Про Varash Info

Читайте також...

У Вараші розшукують розповсюджувачів наркотиків (відео)

Facebook Twitter WhatsApp Viber Facebook Messenger

Один коментар

  1. Дуже цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

X