Home / Міські новини | Вараш / Політика / Володимир Рашовський: «Біля Вараша можна будувати промисловий хаб, а на Білому озері – 5-зірковий готель»

Володимир Рашовський: «Біля Вараша можна будувати промисловий хаб, а на Білому озері – 5-зірковий готель»

Продовжуємо знайомство з кандидатами. Цього разу здаємо непрості питання про проблеми округу і Володимиреччини та Вараша зокрема кандидату в депуттати Володимиру рашовському, висуванцю від партії влади «Слуга народу».

– Пане Володимире, в одному з інтерв’ю ви говорили про те, що вузькоколійку треба рятувати від закриття. Розкажіть детальніше, як ви бачите відновлення її потенціалу?

65937831_350022572578474_7543840958543036416_n

– Насправді проблема навіть не у старій і зношеній вузькоклійці – проблема у небажанні (чи невмінні) влади на місцях вирішувати комплексно такі інфраструктурні і туристичні задачі. Ми всі розуміємо, що будь-яку проблему можна вирішити, але ж легше футболити проблему спасіння «кукушки» від Укрзалізниці до обласної чи районних рад, потім назад до Укрзалізниці – і так по колу. Тоді створюється ефект, що про проблему всі знають і всі щось вирішують для її вирішення, у той час як наспарвді її просто перекладають з місця на місце. А можна прорахувати інвестиційний план для включення «кукушки» в інфраструктуру комерційного транспорту, яка діє у Володимирецькому та Зарічненському районах. Що маю на увазі: при лісозаготівлях лісництва мають продумати логістику доставки лісу не лісовозами, скажімо, з Телкович в Антонівку, а з Телкович до станції Біле, а звідти «кукушкою» до Антонівки; так само – з Млинка в Борову чи в Зарічне. І не треба казати, що тепловози зношені і немає запасних частин: для комерційних рейсів можна викупити або орендувати цілком справного тепловоза ТУ7 в Асоціації збереження малих залізниць, якйи стоїть в Антонівці на подвір’ї в родини Мельників. А ще ж у селі Луко можна відновити торфобрикетний завод – це місцеве паливо теж возитиме «кукушка» для шкіл і лікарень по лінії її курсування. Таким чином вирішується маса проблем: здешевлюється собівартість теплової енергії, створюються нові робочі місця і проводиться конверсія на місцеві види палива. Щодо заводу, то тут лише потрібен хороший інвестиційний проект, і наша команда уже над ним працює.

– Так, дійсно, на Володимиреччині колись посадили під сотню гектарів енергетичної верби, в області – кілька сотень. А в Дубровиці мали збудувати, здається, свою ТЕЦ, яка б працювала на відновлювальних видах палива. Яка зараз доля цього проекту?

– Це проект цікавий з точки зору переходу на альтернативні місцеві види палива, але чомусь він сьогодні забутий. Ми обов’язково повернемося до нього після виборів, адже наші пріоритети — розвиток зеленої енергетики через лобіювання відповідних законів і стимулювання переходу підприємств регіону на місцеві види палива. Нонсенс, але сьогодні «зелений тариф» на відновлювану енергію в Україні – один із найнижчих у світі. Тобто при великих затратах на, скажімо, сонячну електростанцію її окупність через можливість продажу надлишкової електрики державі практично нереальна, бо вам пропонують за неї копійки. Тому ми працюватимемо над власною стратегією розвитку альтернативної «зеленої» енергетики, щоб вона була доступна і для пересічних громадян, як у тій же Польщі.

– На вашу думку, чи можливо депутатам ВР знизити тарифи для жителів зони, в якій розміщуються ядерні електростанції?

– Так, через лобіювання відповідних змін до закону «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку» на основі кращого європейського досвіду. Звісно, це не буде безкоштовна електрика, як нам уже колись обіцяв один із кандидатів у парламент по нашому округу. Але додаткові преференції для жителів 30-кілометрової ззони РАЕС і перетворення її в інвестиційну зону з поміррним поддаттковим кліматом для ведення бізнесу — цілком можливі завдання. Адже зона РАЕС – це можливість створення гігантського промислового хабу завдяки місцевій економічно вигідній тепловій та електричній енергії. Яскравий тому приклад успішного бізнес-проекту – квіткова фабрика «Флорія-Україна» у Заболотті, яка вирощує гербери і продає їх на ринок всієї України і навіть зарубіжжя. Там же сьогодні успішно працює і равликова ферма.

Фактично неподалік Вараша можна реально будувати від великої меблевої фабрики до заводу по переробці місцевих корисних копалин: мідної руди або базальтів і туфів. Потрібно лише створити сприятливі інвестиційні умови і пільговий тариф на електроенергію для 30-кілометрової зони, про що я заявляв у своїй передвиборній програмі.

Але спочатку треба потрапити у Раду, підготувати відповідний законопроект і заручитися підтримкою однодумців.

Тобто я ні в якому разі не буду казати, що одразу після перемоги на виборах я зроблю на Поліссі казку – ні, за якісні зміни ми повинні боротися усі гуртом, хтось у парламенті, а хтось у кабінетах місцевої влади, за кермом трактора чи крана. В тому числі – й усвідомленим вибором серед кандидатів у парламент 21 липня.

– На Володимиреччині, та й всюди по округу, погані дороги. Якою ви бачите свою участь у розбудові транспортної інфраструктури, ставши депутатом?

– Дороги – болюче питання і для Рокитнівщини, і для Зарічного, і для Дубровиці та Вараша. Але рецепти його лікування уже відомі. Це запровадження незалежного аудиту якості автомобільних доріг та відстоювання інтересів нашого округу у вищих ешелонах влади через представництво у Верховній Раді. А механізм простий: включення доріг місцевого значення в державні програми і лобіювання районних дорожніх програм через фінансування ДФРР. Звісно, якщо не мати команди однодумців і важелів впливу на найвищому рівні, це дуже важке завдання, що визнають і діючі депутати. Але тут якраз основний козир у нашої команди: ми можемо розраховувати на повне розуміння Президента Володимира Зеленського до проблем поліських округів. До того ж, можна покласти певні зобов’язання на інвесторів чи діючий бізнес – вкладати певні кошти у підтримку та розвиток дорожньої інфраструктури на місцевому рівні. Дороги районні та міжобласного значення повинні ремонтуватися за кошти держави.

– Одна із проблем, яку треба вирішити депутатам нового скликання, це включення ОТГ до числа тих органів місцевого самоврядування, які мають право на компенсацію ризиків за сусідство з Рівненською АЕС. Адже досі ці кошти атомна може перераховувати лише на районні ради. У вас є якесь бачення врегулювання цього питання?

– Так, ми знаємо про цю проблему і бачимо потребу її швидкого вирішення, бо ж після завершення децентралізації районних і сільських рад не залишиться, а будуть тільки ОТГ. Це можливо законодавчим врегулюванням, шляхом внесення відповідних змін до статті 12 закону «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку». Повторюсь, що тут без підтримки інших депутатів не обійтися. Але завдяки гаранту це великою мірою технічне питання в будь-якому разі буде вирішене на фінальних етапах децентралізації.

– Реформа медицини. Володимирецький район, маючи по сусідству атомну електростанцію, чомусь не матиме свого окремого госпітального округу з Варашем, а входитиме до Сарненського госпітального округу. На випадок надзвичайної ситуації у нас в районі та в місті атомників може просто не виявитись достатньої матеріальної і кадрової бази для мінімізації наслідків. Можете розказати про своє бачення з цього питання?

– Ми взагалі бачимо Вараш і Володимирецький район як окремий медичний округ із спеціальним статусом, своєю потужною медичною базою і державними преференціями. Але це непросто буде, кажу відверто, і не факт, що вдасться просунути відповідні зміни до рішень Кабінету міністрів. В будь-якому разі я через внесення змін у законодавство відстоюватиму надання спеціального статусу для атомних міст і перетворення 30-кілометрової зони в окрему економічну зону із зниженням податків для залучення інвестицій.

– Якою ви бачите програму розвитку малого та середнього бізнесу? Маєте якісь реальні ідеї якісних змін для підприємництва, адже ви самі бізнесмен?

– О, це справжнє поле для роботи законотворцю. Головна мета нашої команди – докорінно змінити стару систему влади. Тут і запровадження «економічного паспорта українця», за яким усі діти отримають частку від експлуатації природних ресурсів, що накопичуватиметься на індивідуальних рахунках до повноліття. І послаблення податкового пресу та поступовий перехід до податкового домкрату для підприємців, які наповнюють місцеві бюджети. І легалізація бурштинового бізнесу та його переробки через виведення із розряду напівдорогоцінного каміння і введення у правове поле поняття приватних артілей. І розвиток зеленого туризму (в тому числі й будівництво 5-зіркового готелю на Білому озері для його популяризації на міжнародному рівні), і багато чого іншого. А взагалі більше про мої плани і наміри в якості народного депутата ви можете дізнатися у моїй передвиборній програмі.

Розмовляв

Сергій СКІБЧИК.

Про Varash Info

Читайте також...

Мешканців Володимиреччини лякає діяльність групи осіб в масках

До редакції Рівне 1 звернувся чоловік, що повідомив про те, що в селі Довговоля, що …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

X