29 грудня 2016 року на офіційному сайті Кузнецовської міської ради з’явилося оголошення про конкурс на заміщення вакантної посади – спеціаліста І-ї категорії Секретаріату Кузнецовської міської ради. Для претендентів, які бажають бути якнайближче до кабінету секретаря міської ради, прописали доволі специфічні вимоги: базова вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра. Без вимог до стажу роботи. Особи можуть подавати додаткову інформацію стосовно своєї освіти, досвіду роботи, професійного рівня і репутації (характеристики, рекомендації, наукові публікації тощо).
На даний час цю посаду займає Олександр Стояновський, який також є депутатом Кузнецовської міської ради, який пройшов в раду від партії «Сила людей», проте, як говорять самі представники цієї партії, «продався» за посаду, а тому зараз він позафракційний депутат. Не є секретом, що цю екстравагантну посаду створили саме для нього, бо отримати «краще» місце завадила відсутність належного рівня освіти?
За нетривалий час перебування у владному кріслі представник Секретаріату вже встиг прославитися надзвичайно хамським ставленням до колег-депутатів. Та особливе роздратування в Олександра Йосиповича чомусь викликають жінки й журналісти?! Хоча саме завдяки представникам ЗМІ обранець громади спромігся таки погасити заборгованість за комунальні послуги.
Щоб потрапити на владний «Олімп» депутату довелося формально прикрити підприємницьку діяльність, а кермо правління бізнесом передати дружині Бернадетті. Яка, до слова, вже буквально через місяць заняття підприємництвом отримала премію від міського голови за вагомий внесок у розбудову та розвиток міста…
На рахунку пана депутата також кілька алкогольних епізодів. Перший, за чутками, стався в переддень святкування Дня міста, коли спеціаліст 1-ї категорії секретаріату міської ради спробував приховати ящик горілки, що призначався, як виявилося, зовсім не для нього, а, мабуть, для гостей-поляків. І можливо йому навіть вдалося б уникнути відповідальності за цю горілчану аферу, проте цю таємну спецоперацію неочікувано встигли зафіксувати веб камери міськвиконкому. Ну, і зовсім свіженький інцидент пов’язаний з гучним святкуванням ним Дня Андрія на робочому місті. Стан алкогольного сп’яніння спостерегло пильне око журналістів, які й викликали поліцію. З останніми пан Стояновський спілкуватися відмовився, заховався в кабінеті, перечекав, а по закінченню робочого дня швидко зник у невідомому напрямку. Звичайно, бо поліція – це не жінки й не журналісти, яким можна безпардонно хамити.
Вважаємо, що наявність теплого покровительського плеча зовсім не означає, що можна відчувати себе мало не «богом» на владному «Олімпі». Посадовець грубо порушує правила етичної поведінки держслужбовця. І мав би за це відповісти.
Конкурс оголошений, заявки приймаються, а здогадатися хто все ж таки зуміє перемогти зовсім не складно, навіть екстрасенсорні здібності не потрібні, бо чи не для пана Олександра у оголошенні вказувався пункт «без вимог до стажу роботи»?
Цікаво чи не задля «халявної» посади та однієї земельної ділянки на ринку Олександр Йосипович так палко хотів стати депутатом? Ще й в своїй передвиборній листівці наголошував: «Запам’ятайте мене. Коли вибори 25 жовтня закінчяться, зникнуть більшість кандидатів та партій, як і раніше їх не було. А я залишуся».
І ось вибори давно пройшли. Олександр Стояновський дійсно залишився, думаємо, що його надовго й запам’ятають. І зовсім не через яскраві годинники та елегантні костюми, які він мало не щодня міняє (часом не зі свого магазину бере?).