Home / Регіональні новини / Маршрутки знов подорожчали (фото)

Маршрутки знов подорожчали (фото)

img090307

Хто з перевізників підняв ціни на проїзд

Разом із нестабільним курсом валют нестабільними у нас стали ціни в магазинах, на ринку. А ще – на проїзд у громадському транспорті.

Якщо у минулому році ціновий бум на маршрутки спостерігався на початку січня (тоді на деякі перевезення вартість проїзду здорожчала на 133%), то цьогоріч ситуація дещо спокійніша. Ціни на проїзд підняли лише окремі перевізники. Причин подорожчання квитків декілька: нестабільний курс валюти (а більшість запчастин до транспорту продаються сьогодні лише у валюті) і погані дороги,  через що часто доводиться ремонтувати транспортні засоби. Та й самі ж ціни на пальне теж стабільно повзуть вгору.

На автостанції нам відмовилися надавати інформацію щодо підвищення цін, тому ми змушені були звертатися до кожного з перевізників. Вони розповіли на скільки подорожчав проїзд, і чи подорожчав взагалі.

ТзОВ «Володимирецьтранссервіс», Людмила КАЧИНСЬКА: «У першому місяці нового року підняли ціну на Київ. Було 230, а стало 250 гривень. У нас документально нічого не подорожчало. Документально в нас ціна взагалі 290 гривень. Просто перевізники брали меншу ціну, ніж була затверджена по тарифах. На Рівне було 80 гривень, а тепер стало 95. Причина подорожчання – підняття зарплати, податків, і пальне дуже подорожчало. За один рік ціна на пальне зросла з 17 гривень до 27, а де краще дизпаливо, то й усі 30 гривень за літр».

Перевізник ФОП Юрій ЛЮБЕЧКО: «Як це вам не надали таку інформацію на автостанції? А мали би… Так, ціни з початку року піднялися. На скільки? – так, як у всіх. У зв’язку тим, що паливо дорожчає, гума дорожчає, дороги на Степангород немає, на Володимирець дороги теж немає. Я запишу ваш номер, виберу день, ми сядемо з вами і поїдемо на Степангород чи Бишляк і ви побачите той стан доріг. І тоді напишемо матеріал, варто піднімати ціни чи ні. Я можу змиритися з дорогою за маршрутом «Рівне – Володимирець», а якщо взяти «Володимирець – Степангород», то тут мовчати не можу, бо це одна назва, а не дорога».

Перевізник ФОП Андрій БЕРТАШ: «Так, подорожчав. Вартість проїзду, якщо я не помиляюся, становить нині 80-85 коп. за 1 кілометр. Зателефонуйте на автостанцію, вам там повинні сказати прейскурант. Міжрайон здорожчав до 1 гривні, а міжобласть – на 70-75 копійок за кілометр, в залежності від форми оподаткування. Ми возили весь рік дешевше людей, але нічого хорошого з цього не вийшло».

Перевізник ФОП  Микола ПАМПУШИК: «Піднялися так, як у всіх».

Перевізник ПП «Володимирець-Автоцентр» Микола ВОРОБЕЙ: «Я якщо чесно, то не дуже пам’ятаю. За січень-лютий не піднімали точно».

Перевізник ФОП Павло ЛУКОВЕЦЬ: «Ні, у 2018 році не піднімали. Проїзд  востаннє дорожчав на початку грудня 2017-го».

Перевізник ФОП Микола БЕРУН: «Ціни такі, як в усіх. Ви подивіться ціни на пальне, запчастини, податки – ось вони дуже зросли…».

Перевізник ФОП Василь ХРИСТЯНОВИЧ: «Ні, з початку року ціни не піднялися. Немає  вагомої причини для підняття. Долар на місці, дизпаливо навпаки подешевшало на кілька копійок. Піднімали ціну у минулому році, от лише не пам’ятаю: у кінці листопада чи на початку грудня…»

Перевізник ТДВ «Кузнецовське АТП-15637»  Іван ПІНЧУК: «Ні, у нас ціна з початку нового року не піднімалася».

Цікавим виявився той факт, що інколи ціна на квиток у касі автостанції значно більша, ніж плата за проїзд водію. Наприклад, квиток у касі з Вараша до Києва на окремі маршрути може коштувати навіть 380 гривень 95 коп.

Стало цікаво, як формується тарифна сітка, від чого залежить  різниця аж у 130 грн. 95 коп. (за інформацією сайту bus.com.ua)

За номером технічної підтримки сайту нам повідомили, що усі дані автоматично передані з автостанції, а тому й усі питання стосовно вартості – до них.

Диспетчер з автостанції розповів: «Це перевізник подає такий тариф. Згідно цього тарифу розробляється тарифна сітка. Зараз вільний вибір, якщо раніше за кілометр  на приміські перевезення була норма, якщо я не помиляюся  70 коп., то зараз від 1 гривні. Хоче гривню поставить, а хоче 1 грн. 60 коп. Раніше цей процес контролювали, а нині ніхто не контролює».

Дану ситуацію погодився прокоментувати Президент ГО «Союз перевізників України» у Рівненській області Валентин Демчук:

– Певно, тут потрібно поставити запитання саме до автостанції, яка продає квитки. Перевізник подає тариф, а автостанція додає до цього тарифу  страхування і автостанційний збір. Таке вже у нас законодавство, що автостанція має право додавати свій автостанційний збір. Я з цим погоджуюся, адже не можна змінити законодавство. Цей автостанційний збір прописується в певних межах в залежності від категорії автостанцій. Він може сягати до 15 % від вартості самого переїзду. Тому це питання до автостанцій, чому вони таке собі дозволяють. Вони, певно, змовчали вам про те, що додають ще й страхування пасажира, тому вартість проїзду буде вищою ніж у водія в будь-якому випадку. Чи відповідають ті умови тим 15% у вас, я не знаю, то все потрібно рахувати, –  зазначив Валентин Вікторович.

Більшість людей зізнаються, що вже змирилися з цінами на проїзд, бо прекрасно розуміють: валюта росте, дороги розсипаються, а добиратися додому з райцентру (або навпаки з дому до райцентру) чимось потрібно. Нарікають на те, що якість надання послуг часом навіть дуже низька. Окремі водії дозволяють собі грубити, запізнюватися.

– Часом їде водій, що йому і «дякую» хочеться сказати, а часом такий неввічливий попадеться, що й слово боїшся сказати. Та що ті ціни, вони щодня ростуть. Хочеться, щоб ціна відповідала умовам. А то інколи буває, що в маршрутці не прибрано, бруду на кілька сантиметрів. Буває, що один водій їде вчасно, а інший на 20-30 хвилин може запізнюватись. Зробиш зауваження, то він буде бубоніти усю дорогу до Володимирця. Хіба їх хтось тепер контролює? – каже пані Галина.

Кажуть, ідемо в Європу, хочеться і рівнем життя, культури та поведінки тягнутися до європейців. Однак поки що нам ще до європейців далекувато. Про це свідчать хоча би коментарі українців, що побували або нині проживають у різних куточках світу.

Яна, живе у столиці Данії Копенгагені: «ВУ автобусах у Данії ви не почуєте таке всім звичне: «Передайте, будь ласка, гроші за проїзд!» Адже біля водія знаходиться спеціальний автомат, куди можна закинути гроші і він одразу видає квиток на проїзд. Двері автобуса під час зупинки відкриваються лише біля водія. Тому можливості проїхатися «зайцем» немає. Місця для людей похилого віку та інвалідів ніхто не займає. Зі мною трапився випадок, коли я поступилася місцем літній жінці,  то вона  навіть образилася на мене і сказала: «Ти думаєш, що я така стара, що не можу постояти?» Така ситуація трапилася через те, що у Данії багато пенсіонерів підтримують здоровий спосіб життя: бігають, правильно харчуються».

Оксана, працювала торік у Польщі: «Останнього разу я була у Варшаві взимку минулого року. Сподобалось, що там нові автобуси, в салоні чисто і комфортна температура. У транспорті є спеціальна система клімат-контролю, він їздить по графіку. Інформація висвітлюється на електронних табло, які встановлені на зупинках. Молодь у Варшаві поступалася місцем старшим людям у транспорті. Вночі можна скористатися нічним транспортом із позначкою «N» (Nocny – нічний). Такі автобуси курсують, поки не запрацюють ранкові рейси».

Віта, подорожувала в Австрії кілька років тому: «Там немає кондукторів, ніхто за проїзд грошей не передає. У трамваях є спеціальні автомати, куди кидаєш гроші й одразу отримуєш роздрукований квиток. Головне – в автомат кидати монети, а не паперові купюри, − посміхаючись,  каже дівчина. – Я була приємно здивована, коли кинула 2,50 євро в автомат, а він одразу видав 30 центів здачі (проїзд коштує 2,30 євро). Цікаво, що вартість квитка на зупинках дешевша на 10 центів і можна купити білет за 2,20 євро. Також важливо одразу закомпостувати талон, оскільки без цього він вважатиметься недійсним. А штрафи в Австрії немалі. Є можливість їхати в одну сторону з одноразовим квитком у трамваї, потім – в електричці, метро чи у автобусі. Деякі австрійці купують собі спеціальну картку для проїзду в транспорті. У той час, коли я була у Відні, то не бачила, щоб хтось комусь поступався місцем, старшим людям чи жінкам. А це все тому, що вільних місць вдосталь у транспорті, і кожен може сісти, де захоче. Хоча бачила в трамваї на окремих посадочних місцях малюнки із зображенням вагітної жінки, тата з дитиною, бабусі».

Про такі канони пасажирських перевезень ми, українці, можемо поки що тільки мріяти. Ну нема ще в наших перевізників автобусів із спеціальним входом (чи з ліфтом) для інвалідів, і не скоро буде! Ну не піде на Степангород чи у Телковичі сучасний комфортабельний лайнер – бо по тамтешніх дорогах одні ПАЗики і можуть рухатися, не розсипаючись після кожного рейсу…

Та хочеться вірити, що зовсім скоро і в нас рівень сервісу та комфорту покращиться. Адже для перевізників держава значно спростила правила гри на ринку. Наприклад, якщо ви перевізник і не лише сумлінно виконуєте свої зобов’язання перед пасажирами, а ще й нові автобуси купуєте, то у 2018 році вам вже не треба боротися у корупційних схемах за черговий тендер – ви вважаєтеся його переможцем автоматично, на основі поданої заяви. Але про ці нюанси формування ринку пасажирських перевезень – трохи згодом…

Ольга ПЕШКО

Фото автора

polissya.net

Про Varash Info

Читайте також...

viber-imadge

”GreenZone” – відпочинок на будь-який смак (відео, фото)

Сьогодні відбулося офіційне відкриття зони відпочинку –“GreenZone” у селі Колодії.  Тут пропонують відпочинок на будь-який …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

X